Сканування астрономічного архіву

У червні 2026 року команда Clear Skies Foundation (CSF) вперше брала участь у важливій місії – скануванні астрономічного архіву фотопластинок в Ужгороді. Це був новий досвід для нас, результатами якого ділимося з вами! Ми прагнемо надихнути охочих і небайдужих долучитись до ініціативи, а заразом повідомити, що ми радо допоможемо у скануванні астрономічних даних деінде на теренах України. Застосовуючи наші знання, досвід, ентузіазм, ми прагнемо сприяти тому, щоб інформація, яка міститься в архівах нашої країни, була збережена, захищена й доступна науковцям для подальшого опрацювання та, звісно, здійснення нових відкриттів.

З 17 по 29 червня учасниці нашої команди перебували на території Лабораторії космічних досліджень УжНУ в Ужгороді: Наталія Васьківська (Аналітичний та Архівний відділи CSF) організувала співпрацю з боку Clear Skies Foundation, брала участь у розробці методології та скануванні; Богдана Руснак (Комунікаційний відділ CSF) та Анастасія Лукашук (Комунікаційний відділ CSF) сканували архів; Віктор Кудак (УжНУ) координував процес, розробляв методологію сканування та надав доступ до архіву.

СПЕЦИФІКА АРХІВУ В УЖГОРОДІ

Астрономічні архіви зазвичай знаходяться у підпорядкуванні установ, які займаються космічними дослідженнями й накопичують зібрані дані. В архіві Лабораторії космічних досліджень УжНУ зберігаються фотопластинки із зображенням комет, астероїдів та інших небесних тіл, відзняті у 1970-1990 рр. Особливість колекції в тому, що вона фокусується саме на кометах, а не планетах або зорях (які можна розгледіти на тлі знімків). Скани з даного архіву співробітники лабораторії планують опублікувати у відкритому доступі, аби потенційно науковці могли доповнити ряд вже наявних спостережень для цих космічних тіл, або використати їх для інших наукових цілей. Відтак, інформація, що міститься на фотопластинках, досі може бути корисною та актуальною. Щоб не втратити дані, такі архіви необхідно завчасно сканувати й оцифровувати.

Одна з ключових задач Архівного відділу – зберегти й зробити доступними для наукової спільноти спостереження небесних тіл.

ВСЕ ПРО СКАНУВАННЯ АСТРОПЛАСТИНОК

У науці діє правило: перш ніж щось реалізовувати, необхідно підготуватися до реалізації, а саме встановити контакт із установою, узгодити дати проведення сканування, підготувати технічне обладнання, дослідити досвід сканування пластинок іншими країнами. 

«Спершу було узгоджено формат обліку даних. Оскільки журнали спостережень втрачені, то при скануванні ми спирались тільки на дані зі самих пластинок», – зазначає Наталія Васьківська, керівниця Аналітичного й Архівного відділів CSF. 

Процес стартував 17 червня 2026 року; сканування здійснювалося на сканері Epson Perfection V39II із застосуванням програмного забезпечення VueScan 9 (x64). Алгоритм такої діяльності чіткий і послідовний, а процес вимагає точності, уважності та звіряння.

1. Дістати пластинку з коробки. 

2. Не протирати пластинки! Переносити акуратно!

3. Переписати дані з пластинки у файл із метаданими.

4. Покласти пластинку в сканер, запустити сканування. Скануємо по одній пластинці, незалежно від їхнього розміру.

5. Поки відбувається сканування (30-60 секунд), дістати наступну пластинку.  Записати її дані в файл із метаданими. 

6. Вийняти відскановану пластинку зі сканера та акуратно покласти на місце.

7. Не переплутати пластинки.

8. Готово!

Відтак, було створено Excel-файл з усіма метаданими, серед них: plate_id (номер пластинки), date_obs (дата здійснення спостереження); time_start (час початку сканування пластинки), exptime (час експозиції), time_type (часовий формат), emulsion (тип емульсії пластинок), telescope_id (телескоп, яким здійснювали спостереження), Filter (фільтр, який застосовується при скануванні) та інші. Метадані унікальні й мають свою специфіку, яка різниться від архіву до архіву, від пластинки до пластинки. Наприклад, в Ужгороді більшість спостережень були зроблені на телескоп SBG (Satelliten Beobachtung Gerät), а фільтр має позначку None.

Потому необхідно звірити дані, написати звіт, а також додати скани у відкриту базу даних, аби наукова спільнота мала до них доступ.

Без викликів не обійшлося: першого дня сканування відбулося через програму Epson – EpsonSmartScan, EpsonScan 2. Виявивши, що в налаштуваннях стоїть автоекспозиція, яку неможливо вимкнути, учасники перейшли на інше ПЗ: скани, відредаговані програмою автоматично, не підходять для наукових цілей. Крім того, якщо пластинки мають дуже велику витримку (4-5 хв і більше), то вони самі та їхні скани є дуже темними, без можливості щось розгледіти. Це намагались виправити налаштуванням яскравості, проте надалі такі пластинки сканували, ставили їм примітку «overexposed» і приймали як даність те, що скористатись ними не вийде. Іноді на пластинках перекреслені чи відсутні дані: дата, час сканування, координати. Якщо на них є грибок, сканувати потрібно як є, оскільки при стиранні можна випадково знищити емульсію. Такі скани та пластинки вважаються непридатними. Тріснуті чи перев’язані скотчем пластинки теж скануються: зображення все ще можна буде аналізувати, однак воно матиме тріщину, що ускладнить роботу з ним. Оскільки край скляних пластинок не шліфований, потрібно брати їх акуратно, аби не порізати шкіру. Слід пам’ятати про свою безпеку та вразливість пластинок, які легко пошкодити: впустити, вдарити, розбити, а відтак втратити можливість відсканувати дані. 

ПЕРСПЕКТИВИ І СТАН ГАЛУЗІ

Надзвичайно раді підсумувати, що ініціативу реалізовано успішно: загалом відскановано близько 300 пластинок! Окрім того, скани будуть опубліковані у відкритій базі даних (посилання з'явиться на сайті УжНУ), а спільно з Віктором Кудаком ми підготуємо наукову статтю про це.

Сканування астрономічних архівів наразі – це та діяльність, яка потребує розвитку, поширення, та головне – людей. Наша команда Clear Skies Foundation планує втілювати цю місію. Ми запрошуємо вас долучатися до майбутнього сканування! 

Крім того, що це важлива й корисна справа, вона також дуже медитативна: якщо бажаєте перепочити від швидкого ритму, в якому ми всі живемо зараз, прагнете потішити нервову систему чи змінити оточення – це саме те, що треба.

Якщо ви маєте запит на сканування архіву, можете заповнити цю ґуґл-форму.